Закарпаття — це єдина частина України, розташована за головним карпатським хребтом, яка входить до обсягу паннонського басейну, а тим самим єднає Україну з цією частиною Сер. Европи; сполучення з Україною полегшують численні карп. провали. З другого боку, уздовж півд. краю Карпат та річки Тиси (Мармароська котловина) проходить шлях, який в'яже Закарпаття із Словаччиною і Чехією на заході та з Семигородом і Молдавією на сході. 

      На початку ХІ ст. угорські феодали, скориставшись міжусобицями київських князів, вже вкотре почали прибирати закарпатські землі до своїх рук і в кінці сторіччя повністю захопили їх.

     Після розгрому угорських військ під Мохачем у 1526 році південна частина Угорщини відійшла до Османської імперії, північну частину захватили австрійські Габсбурги, а Закарпаття відійшло до складу Семиградського князівства, яке мало васальну залежність від турецьких правителів. Через деякий час вся Угорщина, в тому числі й Закарпаття, герб Закарпаття ввійшла до складу Австрійської імперії, яка розпалась у 1918 році. За Тріанонським договором з Угорщиною (4 червня 1920р.) Закарпаття було передано Чехословаччині. В 1938 році по Венському арбітражу Закарпаття віддано гортистській Угорщині, яка встановила тут фашистський режим. 22 січня 1946 року область перейменовано в Закарпатську з обласним центром - містом Ужгородом.

     Вишково (угорська назва Visk) – селище міського типу Хустського району Закарпатської області. До селищної ради входять населені пункти Модьоровш – 366 жителів, Ракош – 435 жителів, Шаян – 574 і Яблунівка – 1444 жителі. Знаходиться Вишково на лівому березі ріки Тиса, за 18 км від райцентру та за 7 км від залізничної станції Буштино. Відстань до обласного центру – 120 км. Прямолінійне автобусне сполучення з м.Хуст та м.Ужгород. Населення – 8141 особа (національний склад: 48% українців, 48% угорців, 1% росіян, решта представники національних меншин). Площа земель селища становить 12 тис. га. 

    Шаян. Подорож із сьогодення у минуле. Це мальовниче, хоч зовсім невеличке поселення, - невід'ємна часточка Закарпаття, яка приваблює не тільки українців. Гостей з усього світу гостинно приймає оздоровниця «Шаян», що славиться цілющими мінеральними джерелами. Та в Шаяні лікують не лише тіло… Адже кожен наш відвідувач виносить звідси незабутні враження від доторку власним серцем до дива, до таємничості. Чимало людей, які лікувалися в місцевому санаторії, розносили славу про нього в усі усюди і поверталися сюди, поверталися, щоб укріпитися фізично, позбутися недуг і зміцнитися духом, гармонією божественної краси природи. Всі, хто приїжджає підлікуватися саме сюди, не віддаючи переваги більш відомим курортам, зізнаються: там, в «Шаяні», вони знаходять зцілення не тільки унікальними властивостями вод з мінеральних джерел, але й через душевний спокій, якесь дивне відсторонення від суєтного світу, що дає можливість згодом з подвійною силою взятися до творчої трудової діяльності, по-новому глянути на життя…Та це й не дивно, бо уже в самій назві села і оздоровниці закладена й таємниця такого зцілення. 

  За древньою легендою колишній професор Ужгородського національного університету стверджує, що ця місцевість носить назву Шаян від німецького слова «шон», що в перекладі означає «красивий». У свій час серед слов'ян і угорців у селищі Вишково поселились деякі сімейства австрійських німців, які часто у розмові між собою вживали слово «шон», що виражало захоплення даною місцевістю. Пізніше це слово трансформувалося у слово «шаян». Старожили Варгетської долини стверджують, що в цих місцях добували сіль, по-угорськи «шоу». Можливо, керував цими роботами чоловік на ймення Ян, тому і утворилась назва «Шаян».